###Артур ЗАПАДНЯ: «Хочу играть за Верес еще десять лет» ###

Артур Западня – один із лише чотирьох футболістів, які зіграли в усіх без вийнятку матчах команди НК «Верес» в першій частині сезону 2016-2017. При цьому, номінальний захисник встиг виконати п'ять результативних передач партнерам, встигаючи відпрацьовувати на лівому фланзі і в обороні, і в атаці.

- Артуре, чим тобі запам'яталася перша частина сезону?
- Перш за все – це хороший дружній колектив, хороший тренерський штаб і прекрасні вболівальники. Приємно бачити, що місто практично щодня живе футболом.

- Ти вже почуваєшся своїм у Рівному?
- Менш, ніж півроку – це занадто мало, щоб почуватися у місті зовсім своїм. Потрібно трохи більше часу. Але прийняли мене тут дуже добре.

- Чи легко адаптувався тут?
- Так. Живу на квартирі разом із майбутньою дружиною. Місто мені дуже подобається. Невелике, затишне, без суєти та натовпів людей на вулицях.

- Чи встиг вже завести у Рівному друзів поза командою та футболом?
- Поки – ні.

- Свого часу ти встиг пограти на найвищому рівні за маріупольський «Іллічівець» та полтавську «Ворсклу». «Верес» для тебе – достатньо амбітний клуб?
- Так, це дуже амбітний клуб із серйозними завданнями. Перед нами стоїть завдання вийти до УПЛ. Коли клуб має такі амбіції – тоді є мотивація і у гравців. Вони прогресують, бо намагаються рости разом з командою та клубом. Зізнаюся, що після половини сезону у Рівному в мене з'явилося бажання виступати тут якомога довше. Хочу грати за «Верес» ще щонайменше років десять.

- У нинішньому сезоні ти зіграв на фланзі оборони, а також на позиції крайнього півзахисника. Де почуваєшся більш впевнено?
- На обох цих позиціях. Лівий фланг – для мене рідний. Можу грати як в обороні, так і ближче до лінії атаки. Завжди готовий працювати там, де це потрібно команді та тренеру.

- Який із зіграних матчів запам'ятався найбільше і чому?
- Знаю, що вболівальники більшістю голосів відзначили домашню гру з «Іллічівцем». Я теж про це думав і також схиляюся до цього варіанту. Все ж таки, ми завдали першої у сезоні поразки лідеру і здобули вольову перемогу.

- В матчі проти «Іллічівця» Сергій Борзенко забив два м'ячі саме після твоїх передач. Приємно було перемагати свою колишню команду?
- Від того «Іллічівця», за який я колись грав – вже нічого не залишилося. Зараз це зовсім інший клуб, інша команда. Тому для мене це була звичайна гра. Якихось особливих емоцій не відчув.

- Давай пригадаємо домашній матч проти «Буковини». Гра проходила за непростих погодних умов. Тобі було, чи не найважче, бо бруд заливав навіть очі...-
- Насправді – ми всі такі були...- Я був у рукавицях і не встигав витрушувати їх від грязюки. Декілька разів намагався витерти піт з обличчя...- А потім у роздягальні Женя Неплях сказав мені, що я схожий на єнота. Мабуть, це десь так і було (сміється).

- Раніше доводилося грати в таких умовах?
- Тренуватися – так. Але грати на такому полі дотепер не доводилося.

- У нинішньому сезоні на твоєму рахунку вже 5 результативних передач. За цим показником – ти третій у команді. Як вважаєш, це хороший результат?
- Хороший результат – це коли ти перший. П'ять результативних передач – це добре. Але потрібно ще й забивати. А шанси для цього в мене були. Особливо, в кількох заключних матчах першої частини сезону, коли грав ближче до лінії атаки...- Якщо навесні тренер знов довірить мені місце у півзахисті – спробую виправитися і забити.

- Часто, визначаючи кращого гравця матчу, вболівальники залишають поза увагою футболістів, які виконують багато «чорнової» роботи. Тебе, того ж Валерія Кучерова...- Не ображаєшся?
- Ні. Вболівальники ж не знають усіх деталей. Не знають, які завдання ставив перед тобою тренер...- Часто критикують безпідставно, не бачачи усієї картини гри загалом. Я не користуюся соцмережами, але декілька разів дружина мені розповідала про ті, чи інші оцінки вболівальників. Я прошу її взагалі не звертати на це уваги.

- Що можеш сказати про підтримку вболівальників на стадіоні?
- Вболівальники «Вереса» - найкращі в Україні. Граючи за «Іллічівець» та «Ворсклу» у Прем'єр-лізі, я ніде не відчував настільки шаленої підтримки. Таке враження – що й не в Україні граю, а десь в Німеччині. Якби у Рівному був сучасний стадіон – гадаю на матчі могло б збиратися і по двадцять тисяч вболівальників.

- Де і як плануєш провести відпустку?
- Зараз відпочиваємо з дружиною у рідних, в Першотравенську. Готуємося до весілля. А потім – збираємося полетіти на відпочинок закордон.